Медична допомога при кровотечении
Своєчасно надана перша допомога при кровотечах може врятувати життя людини незалежно від локалізації пошкодженого посудини і виду гострої крововтрати.
Перша допомога при кровотечах – це комплекс термінових профілактичних і лікувальних заходів при порушенні цілісності кровоносних судин (капілярів, вен і / або артерій), здійснюваний до прибуття кваліфікованої допомоги або поміщення постраждалого до лікарні. Загальний обсяг циркулюючої крові у дорослої людини становить близько 5 л. При цьому загрозою для життя є втрата понад 30% цього обсягу, особливо в короткі терміни (при швидкій крововтраті). В залежності від локалізації виділяють зовнішню і внутрішню кровотечу, по типу пошкодженої судини – капілярна, артеріальний і венозний. Перша допомога при кровотечах має свої особливості для кожного з вищевказаних видів.
Загальні правила надання першої допомоги при кровотечах:
- в першу чергу необхідно переконатися, що ні постраждалому, ні Вам нічого не загрожує (при необхідності – вивести або винести потерпілого із зони ураження або небезпеки, надіти гумові рукавички, маску і т.д.);
- при значній крововтраті слід укласти постраждалого (якщо це можливо) з піднятими ногами;
- при допомозі інших або ж самостійно викличте бригаду швидкої допомоги;
- торкатися до рани руками не можна;
- промивати рану в разі потрапляння в неї іржі, піску і т.д. не можна (це може нанести ще більшу шкоду і підсилити кровотечу);
- не можна видаляти з рани осколки скла і т.д .;
- при забрудненні рани бруд навколо рани слід обережно видалити (у напрямку від рани) і обробити очищені краї антисептиком;
- не рекомендується допускати попадання йодного розчину всередину рани.
Перша допомога при капілярній кровотечі
Капілярна кровотеча, як правило, не супроводжується значною крововтратою і досить легко зупиняється. Ознакою пошкодження дрібних кровоносних судин (капілярів) є те, що кровоточить вся ранова поверхня, проте не дуже рясно (як губка). Першою допомогою при кровотечах даного типу є обробка краю рани спиртовмісним антисептиком (йодною настойкою, наприклад) і накладення асептичної марлевої пов’язки. У такому випадку на саму рану під пов’язку накладають вату. Слід пам’ятати, що пов’язка не повинна бути тугою. У більшості випадків капілярна кровотеча не вимагає звернення в лікарню, крім випадків з великою площею пошкодженої поверхні.
Перша допомога при венозній кровотечі
Ознакою венозної кровотечі є темний колір крові, яка витікає з великою швидкістю, однак рівномірним струменем (без пульсації, фонтанування). Крім того, можливе утворення кров’яних згустків, які в жодному разі не можна видаляти, так як це спровокує посилення крововтрати. У якості першої допомоги при кровотечах з венозних судин на рану накладають асептичну пов’язку, яка здавлює. При неефективності зазначеного методу необхідно накласти джгут нижче місця ушкодження. При цьому під джгут кладуть м’яку прокладку, щоб уникнути додаткової травматизації шкіри і м’яких тканин, а також записку із зазначенням часу накладення джгута. Максимальний час, впродовж якого джгут може не зніматися, становить 1 годину в умовах холоду (взимку) і до 2 годин в теплий час року. Перевищення даного тимчасового ліміту може призводити до відмирання тканин обезкровленнної кінцівки. При відсутності джгута можливе використання закрутки (закручування рушника, бинта, поясу, краватки або будь-якої підручної тканини за допомогою короткої палиці, ручки тощо). Тимчасові рамки залишаються ті ж.
Тимчасова зупинка артеріальної кровотечі
Артеріальна кровотеча є більш небезпечною, ніж капілярна і венозна. Ознакою ушкодження артерії є яскраво-червоний колір крові, яка витікає з великою швидкістю пульсуючим струменем (пульсація в такт серцевих скорочень), а при пошкодженні великих артерій кров може бити фонтаном, уривчасто. Перша допомога при кровотечах з артеріальних судин полягає в піднятті кінцівки (якщо немає переломів) і накладенні кровоспинного джгута вище місця пошкодження (ближче до тулуба). Також можна використовувати закрутку. Тимчасові обмеження такі ж, як і при венозній кровотечі. При відсутності джгута і закрутки (або їх пошуках) необхідно зупинити кровотечу пальцевим притисненням артерії вище пошкодженої ділянки (в точці пульсації). При кровотечі з стегнової, підколінної, ліктьової і плечової артерій можлива також фіксація максимально зігнутої кінцівки в піднятому положенні.
Перша допомога при внутрішній кровотечі
Внутрішня кровотеча небезпечна тим, що візуально її діагностувати неможливо. Запідозрити даний вид кровотечі можна за такими ознаками: блідість шкірних покривів потерпілого, запаморочення, непритомність, холодний липкий піт, поверхневе дихання, частий слабкий пульс. У такому випадку в першу чергу необхідно викликати швидку допомогу, а потерпілому слід надати положення напівсидячи, забезпечити повний спокій і прикласти холодний компрес або лід до передбачуваного місця кровотечі.
Таким чином, основною метою першої допомоги при кровотечах є їх тимчасова зупинка (1-2 години) на долікарському етапі, яка дозволить доставити хворого в медичну установу для надання кваліфікованої допомоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК ЗУПИНИТИ КРОВ З НОСА?
ЩО РОБИТИ ПРИ ПЕРЕЛОМІ?
ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ СЕРЦЕВОМУ НАПАДІ
Источник
Кровь представляет собой биологическую ткань, обеспечивающую нормальное существование организма. Количество крови у мужчин в среднем около 5 л, у женщин— 4,5 л; 55% объема крови составляет плазма, 45%—кровяные клетки, так называемые форменные элементы (эритроциты, лейкоциты и др.).
Кровь в организме человека выполняет сложные и многообразные функции. Она снабжает ткани и органы кислородом, питательными компонентами, уносит образующиеся в них углекислоту и продукты обмена, доставляет их к почкам и коже, через которые эти токсические вещества удаляются из организма.
Жизненная, вегетативная, функция крови заключается в непрерывном поддержании постоянства внутренней среды организма, доставке тканям необходимых им гормонов, ферментов, витаминов, минеральных солей и энергетических веществ.
Организм человека без особых последствий переносит утрату только 500 мл крови. Истечение 1000 мл крови уже становится опасным, а потеря более 1000 мл крови угрожает жизни человека. Если утрачено более 2000 мл крови, сохранить жизнь обескровленному можно лишь при условии немедленного и быстрого восполнения кровопотери.
Кровотечение из крупного артериального сосуда может привести к смерти уже через несколько минут. Поэтому любое кровотечение должно быть по возможности скоро и надежно остановлено.
Необходимо учитывать, что дети и лица преклонного возраста, старше 70—75 лет, плохо переносят и сравнительно малую потерю крови.
Кровотечение наступает в результате нарушения целости различных кровеносных сосудов вследствие ранения, заболевания. Скорость истечения крови и интенсивность его зависят от характера и величины сосуда, особенностей его повреждения.
Кровотечения бывают нередко при гипертонической, язвенной, лучевой и некоторых других болезнях. Эти нетравматические кровотечения происходят из носа, рта, заднего прохода. Излившаяся кровь может скопиться в грудной полости, органах живота.
В зависимости от вида поврежденного сосуда различают артериальное, венозное, капиллярное и паренхиматозное кровотечение.
Наиболее опасно артериальное кровотечение. Оно возникает при повреждении артериального сосуда, изливающаяся при этом кровь ярко-красного цвета и выбивается из раны сильной пульсирующей струей (иногда фонтаном).
При венозном кровотечении кровь темнокрасная, течет медленно, непрерывно. Венозное кровотечение менее интенсивное, чем артериальное, и поэтому реже носит угрожающий характер, однако при ранении вен шеи и грудной клетки имеется другая (нередко смертельная) опасность: вследствие отрицательного давления в этих венах в них в момент вдоха поступает воздух; воздушный пузырь (эмбол) может вызвать закупорку просвета кровеносного сосуда — воздушную эмболию и стать причиной молниеносной смерти.
Капиллярное кровотечение наступает при повреждениях сосудов малого калибра, при неглубоких, но обширных ранах. Капиллярная кровь имеет алый цвет, сочится равномерно со всей поверхности поврежденной ткани.
Паренхиматозное кровотечение наблюдается при повреждениях внутренних органов — печени, почек, селезенки и т. д. По существу это как бы смешанное кровотечение из артерий, вен и капилляров. При этом кровь истекает обильно и непрерывно из всей раневой поверхности органа.
Кровотечение бывает наружным (из ран или естественных отверстий тела) и внутренним (кровь скапливается в полостях тела — черепе, груди, животе или каком- либо органе).
Внутреннее кровотечение, если оно обильно, может стать угрожающим, так как его начало и интенсивность зачастую трудно определить, диагностировать, а поэтому необходимая помощь может запоздать.
При любом кровотечении оказывающий помощь должен действовать быстро, решительно и осторожно. Его задача состоит в том, чтобы как можно скорее, проще и надежнее остановить кровотечение, не усугубив при этом состояния пострадавшего.
Первая помощь при наружном кровотечении:
- необходимо придать кровоточащей части тела возвышенное положение,
- наложить давящую повязку или жгут (выше места повреждения):
- при небольшом артериальном кровотечении достаточно применить плотную давящую повязку.
- Если это кровотечение обильное (алая кровь бьет непрерывной и сильной струей), нужно без промедления наложить кровоостанавливающий жгут.
ПРАВИЛА НАЛОЖЕНИЯ КРОВООСТАНАВЛИВАЮЩЕГО ЖГУТА
- Жгут накладывают при повреждении крупных артериальных сосудов конечностей.
- При кровотечении из артерий верхней конечности жгут лучше расположить на верхней трети плеча; при кровотечении из артерий нижней конечности — на средней трети бедра.
- Жгут накладывают на приподнятую конечность: подводят под место предполагаемого наложения, энергично растягивают (если он резиновый) и, подложив под него мягкую прокладку (бинт, одежду и др.), накручивают несколько раз (до полной остановки кровотечения) так, чтобы витки ложились вплотную один к другому и чтобы между ними не попали складки кожи. Концы жгута надежно завязывают или скрепляют с помощью цепочки и крючка.
- Жгут должен быть наложен туго, но при этом не следует излишне сильно сдавливать ткани конечности, так как возможны очень тяжелые осложнения; к жгуту обязательно прикрепляется лист бумаги (картона) с указанием времени его наложения.
- Нельзя держать жгут на конечности более 1,5 ч.
Правильно примененный жгут остановит любое кровотечение из поврежденных сосудов конечности, а неумелые действия при наложении жгута могут стать причиной невритов, параличей, омертвения тканей, гангрены. Поэтому жгут нужно применять только тогда, когда нет другого быстрого и надежного способа остановить угрожающее жизни артериальное кровотечение.
При этом прокладка под жгутом должна быть действительно защитной, мягкой и плотной, а жгут не должен сдавливать конечность больше указанного в правилах времени.
Венозное и капиллярное кровотечение из сосудов конечности можно остановить посредством давящей повязки. Наложив такую повязку, следует придать конечности возвышенное положение.
Для остановки кровотечения используют также способ пальцевого прижатия кровоточащего сосуда в типичном месте. Лучше всего, если удается прижать этот сосуд к кости.
При угрожающем жизни кровотечении, если нельзя использовать жгут, нужно накрыть рану стерильной салфеткой, затем введенными в нее пальцами прижать кровоточащий сосуд. Однако нужно помнить, что безопаснее метод прижатия сосуда не в самой ране, а вне ее.
При артериальном кровотечении сосуд сдавливают выше места его повреждения, а при кровотечении из вены — ниже раны. Для этого нужно знать схему магистральных артериальных сосудов и места их пальцевого прижатия.
Итак, при кровотечении из сосудов височной области височную артерию прижимают впереди мочки уха к скуловой кости. При сильном кровотечении из ран головы, лица, языка сдавливают сонную артерию, прижимая этот сосуд на шее к позвоночнику.
Для временной остановки кровотечения из сосудов конечностей можно использовать метод максимального сгибания конечности в суставах.
При кровотечении из сосудов плеча руку заводят за спину и фиксируют ее повязкой. Если кровоточат сосуды предплечья, руку сгибают в локтевом суставе. При кровотечении из ран голени или стопы ногу сгибают максимально в коленном суставе и, придав конечности такое положение, ее надежно прибинтовывают.
Если кровотечение обильно, а источник его неизвестен,— спешите вызвать врача для спасения жизни больного.
При кровотечении из носа пострадавшего нужно усадить так, чтобы
голова находилась в вертикальном положении или была слегка отклонена назад; сжать нос на 2—3 мин; ввести в передний его отдел тампон, смоченный 3% раствором перекиси водорода; положить на область носа холодную примочку. Больному не рекомендуется дышать носом и сморкаться.
При кровотечении после удаления зуба больной должен прижать кровоточащее место небольшим стерильным тампоном из ваты или марли и крепко сжать челюсти.
При кровотечении из уха слуховой проход тампонировать нельзя. Следует срочно выяснить причину кровотечения. Если его источником не является поверхностная рана, необходимо безотлагательно вызвать «скорую помощь», так как кровотечение из уха может быть следствием тяжелого повреждения черепа и мозга. Поверхностную рану следует обработать спиртовым раствором йода и закрыть чистой повязкой.
Кровотечение из легкого возникает при повреждении его кровеносных сосудов вследствие травмы или болезни (туберкулез, опухоль и др.). Кровь у больного выделяется в основном при кашле. Необходимо придать ему удобное, полусидячее положение, на грудь положить пузырь со льдом или холодной водой, срочно вызвать врача.
Кровавая рвота наблюдается при травматических повреждениях пищевода, желудка или при их заболеваниях (язвы, опухоли, патология сосудов). Первая помощь заключается в предоставлении больному покоя. Его укладывают в постель, на живот кладут пузырь со льдом, снегом или холодной водой. Больного нельзя кормить и поить. Необходимо срочно вызвать «скорую помощь».
Источник
Кровотеча може бути зовнішньою (кров виливається назовні) або внутрішньою (кров виливається у внутрішні порожнини черепа, грудей, живота). Залежно від виду пошкоджених судин розрізняють наступні кровотечі:
– артеріальна; венозна; капілярна.
Артеріальна кровотеча виникає при глибоких рубаних, різаних і колених ранах. Кров яскраво-червона, виливається пульсуючим струменем (в такт з скороченням серцевого м’яза. При пораненні крупних артерій (сонної, підключичної, плечової, стегнової, надколінної) виникає сильна кровотеча, якщо її вчасно не зупинити, то потерпілий може загинути протягом декількох хвилин.
Для тимчасової зупинки кровотечі артерію вище місця поранення затискають пальцем и накладають джгут. Для цього використовують гумові джгути, стрічкові, також підручні засоби – гумову трубку, підтяжки, пояс, ремінь тощо.
Джгут накладають вище рани, піднявши кінцівку вгору та заздалегідь притиснувши судину, що кровоточить, пальцями. Під джгут необхідно накласти м’яку прокладку (чисту хустину, серветку) для зменшення болю і можливого затискання шкіри. Джгут розтягнути (початковий відрізок залишається вільним), зробити 2-3 обороти впритул один до одного, останній хід роблять поверх попередніх, кінці зв’язати. Кожен наступний виток джгута повинен бути слабшим за попередній. Не слід сильно затягувати джгут, оскільки можна пошкодити м’язи, пережати нерви і викликати параліч кінцівки. Джгут накладають до тих пір, поки кровотеча не зупиниться.
Час знаходження джгута на кінцівці не більше 2 годин, а взимку – 1 година. При більш тривалому часі утримання джгута є небезпека омертвіння тканин знекровленої кінцівки. Через годину слід притиснути судину пальцем вище за місце кровотечі, зняти джгут на 10-15 хвилин, потім знов накласти його трохи вище або нижче за попереднє місце. Потерпілого доставити до лікувальної установи. До джгута обов’язково прикріпити записку із зазначенням точного часу накладення.
Зупинити артеріальну кровотечу можна також і максимальним фіксованим згинанням ураженої кінцівки. Цей метод застосовують до накладання джгута або в період транспортування постраждалого.
Схема надання першої допомоги при артеріальній кровотечі:
– притиснути артерію пальцями або кулаком вище місця поранення (кінцівки) або нижче (шия);
– до накладення джгута тримати кінцівку у піднятому положенні;
– завести джгут за кінцівку (підклавши під джгут серветку, хустинку) і розтягнути з максимальним зусиллям;
– зробити перший виток джгута і перевірити пульс (його не повинно бути на тій кінцівці, на яку накладають джгут);
– накласти наступні витки джгута з меншим зусиллям;
– закріпити джгут і вкласти записку із зазначенням часу накладення джгута
Неприпустимо:
– гаяти час на звільнення постраждалої кінцівки від одягу;
– маскувати джгут під одяг (джгут повинен бути добре помітним!);
– негайно не накласти джгут правильно у разі посиніння кінцівки та з’явлення набряку;
– при переломах кінцівки запиняти кровотечу на ній максимальним фіксованим згинанням;
– у холодну пору року не вкрити кінцівку, на яку накладено джгут, для запобігання відмороження.
Венозна кровотеча виникає при пораненні вен. Кров витікає поволі, в’ялим алерівномірним струменем, має темно-червоний колір. При несильній кровотечі на рану накладають давлючу пов’язку.
Схема надання першої допомоги при венозній кровотечі:
– обережно зняти бруд зі шкіри навколо рани, в напрямку від рани;
– обчищену ділянку шкіри обробити йодом;
– накрити рану стерильною або будь-якою чистою серветкою повністю прикривши краї рани;
– накласти стисну пов’язку;
– дати знеболювальне (1-2 таблетки анальгіну);
– викликати лікаря або терміново доставити постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
– накладати джгут при венозній кровотечі;
– промивати рану водою;
– лити у рану спиртові або будь-які інші розчини;
– обробляти йодом саму рану;
– прикладати вату безпосередньо до рани;
– не звернутися до лікаря, якщо:
1) рана розміром більше 1,0-1,5 см;
2) велика кровотеча з рани;
3) у потерпілого немає щеплення проти правця;
4) рана розташована на пальцях кисті або стопи;
5) рана сильно болить;
6) виникло почервоніння і набряк шкіри навколо рани, підвищилася температура тіла;
7) при будь-яких укушених або забруднених землею ранах.
Капілярна кровотеча буває при пошкодженні найдрібніших кровоносних судин (капілярів) при зчісуванні шкіри і поверхневих ранах. Кров сочиться зі всієї поверхні рани, витікає поволі, по краплях. Перша допомога – змазати шкіру навкруги рани йодом і накласти стерильну пов’язку.
Внутрішня кровотеча дуже небезпечна для життя, кров виливається у внутрішні порожнини і зупинити її практично неможливо. Розпізнається за зовнішнім виглядом потерпілого (блідість, виступає липкий піт, дихання часте). Допомога заключається у здійснені виклику екстенної медичної допомоги.
Сімейний лікар Григор`єва Наталія Степанівна
Источник
